Кафедра дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв ініціює створення «Центру дослідження стратегій універсального дизайну», що надзвичайно потрібний з огляду на наслідки українсько-російської війни, головною метою науково-дослідницька діяльність у сфері теоретичних досліджень інклюзивності суспільства та практичного проєктування доступного середовища у суспільних групах, найперше – людей з різними формами інвалідності: сліпотою чи слабозорістю, глухотою, різними формами спінальної інвалідності чи маломобільних, аутизмом тощо – в напрямку створення умов універсального середовища а також залучення до рецепції та створення мистецтва. Дизайн розуміємо як інструментальну галузь, що здатна вирішувати питання логістики, забезпечити комунікацію між мистецькими й академічними інституціями та реципієнтами, громадськими просторами та реципієнтами і т. д.
Завдання Центру полягає в:
– організації та координуванні мультисенсорних студій науковців piзних спеціальностей, інтереси яких орієнтовані на вивчення та створення безбар’єрного універсального середовища, зокрема створення джерельної та методологічної бази з проблематики інклюзії у культурі та мистецтві, освітньому середовищі, шляхи залучення реципієнтів до співучасті;
– практичному вирішенні конкретних завдань зі створення універсального середовища, оригінал-макетів тифлографічних матеріалів, 3d моделей, ін. макетів і матеріалів, інтер’єрів та меблів для спеціалізованих реабілітаційних центрів, навчальних закладів, інституцій;
– навчально-просвітницькій місії, що може бути реалізована через створення соціальної рекламної продукції, інфографіки, навчальних ігор, ілюстрування книг для дітей та їхніх батьків, що висвітлюють питання інклюзії в сучасному світі.
Основні напрями науково-дослідницької діяльності Центру:
1) Джерелознавчий напрямок‒створення наукової джерельної бази.
2) Корекційно-інтеграційний напрям ґрунтується на визнанні відмінностей між людьми як природнього явища. Передбачає з одного боку, включення осіб із особливими потребами до навчально-освітнього середовища та, з іншого, включення здорових учасників освітнього процесу до інклюзивних відносин:
– створення безбар’єрного середовища;
– пошук відповідної матеріально-технічної та методичної бази;
– формування відповідних педагогічних кадрів і приміщень;
– адаптація навчальних програм з окремих дисциплін та практик до практичного застосування в інклюзивному просторі (проектування громадських споруд, проектування житлових приміщень, книжкова ілюстрація, спец рисунок, інше).
2) Тифлографічно-акустичний напрям передбачає:- створення тифлотеки – електронної бібліотеки рельєфних та 3-d адаптацій творів візуального, народного мистецтва, архітектури, за потреби – математичних та інших моделей, що дасть можливість до їхнього відтворення та прочитання користувачам зі сліпотою;
– створення фахових аудіо-описів та описів шрифтом Брайля;
– кладання тифлографічних каталогів музеїв, колекцій, туристичних карт, тактильних схем і планів громадських споруд тощо.
3) Культурологічний напрям завбачає:
– вивчення вразливих спільнот як особливої форми ідентичності;
– започаткування наукового дискурсу (проведення наукових конференцій, планування бакалаврських, магістерських, інших наукових робіт) про культуру та мистецтво як середовище безбар’єрного спілкування.
4) Пам’ятко-охоронний напрямок завбачає:
– проєкти з пристосування національних парків, пам’яток архітектури, історії, міського культурного середовища для безбар’єрного пізнання;
– проєкти зі створення туристичних маршрутів, аудіо-гідів, мобільних додатків для самостійного відвідування у інклюзивних групах.
Досвід виконання робіт викладачами і студентами кафедри:
5 тифлограм до ікон з колекції Івано-Франківського краєзнавчого музею, в т. ч. – Ікони Деісус з відомого фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» та коронованої ікони «Богородиця Одигітрія»;
Тактильно-акустичний каталог із дубляжем шрифтом Брайля творів графіки європейських митців XVI–XVIII ст.;
Тактильно-акустичні інсталяції творів абстрактної фотографії;
Тактильно-акустичні адаптації творів українських та європейських модерністів
Розроблена та апробована базова модель Тифлотеки (від тифло – сліпий та бібліотека) – електронної платформи, що дасть можливість зберігати та розповсюджувати адаптації для сліпих людей;
Презентаційні постери соціального змісту про рівність прав людей з інвалідністю;
Заплановано 2 бакалаврські роботи – розробка дитячої книжки та настільної гри для сліпих;
Магістерська робота зі створення 3-д макетів історичного середовища м. Івано-Франківськ.
Важливі роботи виконані кафедрою:
1) Книжка «Привіт!» на повість Олени Більчук,
(Марія Вовчук, 2022 р. 44 с., кольоровий друк, ілюстрації).
Надзвичайно чуттєва оповідь від імені хлопчика із глухотою про його друзів, спосіб комунікації, особливості слухового апарату, азбуки морзе та жестової мови. Призначена для дітей молодшого й середнього шкільного віку та їх батьків. Про прийняття іншого.
2) «Потенціал та функції віртуальних просторів для людей із вадами зору».
(Соловчук Даниїл. Магістерська робота складається з двох фундаментальних складових–теоретичної та практичної. У теоретичній досліджуються особливості вад зору та різні засоби вирішення проблем доступу людей з вадами зору до цифрового середовища, стандарти адаптації, зразки проектів.
У практичній частині, розроблено мультиплатформенний макет веб-проєкту, адаптованого до різних типів вад та інвалідності зору.
3) «Синестетична чутливість і участь людей із втратою зору у візуальному мистецтві».
(Михайлюк Діана. Магістерська робота) Керуючись поняттям про синестетичну чутливість та розуміння важливості інклюзії, як методики доступності, розроблено перший в Україні тифлографічний каталог етнографічної експозиції Івано-Франківського краєзнавчого музею. Включає авторську розробку кольорової тифлографіки творів писанкарства, художньої кераміки, вишивки.
Виконується студентами кафедри:
Проєкт пристосування адміністративного корпусу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника для потреб слабозрячих користувачів (включає планування тактильних доріжок, колірної навігації, дублювання табличок шрифтом Брайля, створення дотикової карти об’єкту).
Важливими матервальними складовими функціонування Центру є:
– Приміщення під макетну лабораторію і аудиторію проєктування;
– Лазерний принтер (формат від А3);
– 3-д принтер;
– Мультимедійний проектор;
– Розхідні матеріали – тифлопапір, тонер, інше.