29 травня 2025 року у виставковій залі Навчально-наукового центру образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулось відкриття виставки «Відблиск гуцульських мосяжних традицій».
Урочисте відкриття виставки здійснив голова профспілкової організації університету проф. Василь Климончук, який привітав всіх із відкриттям мистецької виставки з гуцульського мосяжництва. Зі вступним словом також виступили Володимир Федорак і Василь Лосюк, наголосивши на унікальності експозиції як для громадськості нашого краю та студентської спільноти закладів вищої освіти.
Гуцульське мосяжництво як традиційна форма художньої обробки металу є унікальним явищем матеріальної та духовної культури Карпатського регіону. Воно охоплює техніки литва, насікання орнаменту, гравіювання, ручного вирізування, які передаються впродовж поколінь і мають значний мистецький потенціал для сучасного ювелірного дизайну.
Експозиція виставки репрезентувала твори сучасних майстрів, які у своїй творчості зберігають безперервність традиції гуцульського мосяжництва, поєднуючи автентичні техніки з авторським баченням та новітніми інтерпретаціями.
Визначне місце в експозиції посіли авторські ювелірні твори Віталія Городецького — старшого викладача кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, який у своїй науково-дослідній діяльності зосереджений на вивченні мистецької трансформації художнього металу в Карпатському регіоні. Представлені роботи вирізняються високою художньою культурою, витонченістю форми, глибоким знанням семантики гуцульської орнаментики та авторським осмисленням традицій у межах сучасного ювелірного дизайну.
Велику увагу привернула колекція «Мосяжної майстерні» під керівництвом Олега Гаркуса, представника Косівської школи художнього металу. Його твори є яскравими прикладами дотримання канонів традиційної форми й орнаменту, Особливої ваги надають колекції реплік старовинних прикрас XIX століття, що є результатом глибокого осмислення спадщини гуцульмького «мосяжництва».
Високу цінність має також творчість Миколи Андрусяка – випускника Косівської школи, який працює виключно з ручними техніками, уникаючи механізованого литва. Це свідчить про високий рівень ремісничої майстерності та глибоку повагу до традицій.
Справжнім відкриттям стала участь Назарія Габорака – носія родової традиції мосяжництва. Його келефи й бартки, виконані з дотриманням технік литва та насікання, є унікальними зразками, в яких простежується спадковість мистецької школи родини Дутчаків – знаних гуцульських мосяжників.
Окрему мистецьку нішу посіли твори Ігоря Лозинського – камерна пластика, кресала й бартки, в яких традиція й інновація перебувають у динамічному діалозі, підкріпленому сучасними технологічними засобами.
У творчості Віталія Мартищука та Івана Шкондеюка виразно простежується спадкоємність традиційного стилю, що утверджує їх як гідних носіїв автентичної гуцульської мосяжної школи. Їхні вироби вражають скрупульозністю виконання, дотриманням технологічних норм та композиційною вивіреністю, що утверджує тяглість ремісничої школи гуцульського мосяжництва.
Виставка набула не лише художнього, але й культурно-просвітницького значення, оскільки її організація має на меті включення елементу «Мосяжні традиції Гуцульщини» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України з подальшим клопотанням про їхнє визнання на рівні ЮНЕСКО. Цей крок сприятиме як збереженню, так і інституціалізації мистецтва мосяжництва в Україні.
Відтак, проведення виставки «Відблиск гуцульських мосяжних традицій» є прикладом успішної мистецької ініціативи, спрямованої на збереження та популяризацію гуцульського мосяжництва як унікального феномену нематеріальної культурної спадщини. Завдяки участі провідних майстрів і молодих митців, захід набув статусу платформи для міжгенераційного діалогу, збереження ремісничої спадкоємності та розбудови культурної ідентичності Карпатського регіону.
